На наших онлайн зустрічах ми ділимось своїми відчуттями і переживаннями та найчастіше серед них трапляється страх .Нинiі діти відчувають себе у небезпеці ,і така реакція є природною . Вони напружені, переживають тривогу кожен по- своєму : деякі діти стають плаксивими та дратівливими, інші — виявляють агресію. Аби заспокоїти дитину, батькам можна використовувати кілька прийомів
ПРИЙНЯТТЯ : насамперед це обійми: даємо дитині відчуття, що вона не самотня зі своїми переживаннями ; діти повинні знати , що це нормально ділитися своїми почуттями з Вами ; проговорюємо , що страх- це природня реакція на небезпеку- реальну чи уявну ; боятися- не соромно ; дорослі також можуть боятися ; не всім фантазіям властиво ставати реальністю .
ПІДТРИМКА : зі страхом можна працювати і впоратися разом. Слушна ідея -приділяти багато часу спільним заняттям ,це допомагає відчувати себе в безпеці та посилає повідомлення : «Ми всі в цьому разом» .
Страх можна намалювати чи зліпити : часто діти бояться невідомого . А коли переносять його на папір ,отримують відчуття контролю над намальованим .
Можна запропонувати дитині скласти казку про її страх з детальним описом, де страх живе , навіщо і звідки він прийшов , куди ми можемо його відпустити чи якими новими функціями можемо його наділити ,та обов‘язково з щасливою кінцівкою .
Також можна уявляти страх у вигляді повітряної кульки ,яку ми можемо відпустити разом зi страхами, які видихнемо, надуваючи кульку. .
Корисним є концентрація на диханні 4*3 : 4 секунди вдох через ніс , 4 секунди затримка дихання , 4 секунди видих через рот і таких 5-6 повторів . Коли діти концентруються на такому диханні, їхнiй мозок переключається з тривоги .
Також можна спробувати віднайти в тілі, де живе страх , місце, де відчуває найбільше напругу : можливо, шию , плечі чи щелепу . Потім, закривши очі, дитина концентрується на місці . Роблячи це , попросіть уявити , як стрес повільно зникає .
Візуалізуйте спокійне місце : попросіть дитину подумати про місце ,де вона була і де почувається спокійно , якщо дитина не може пригадати таке місце, його можна уявити . Наприклад ,пляж , його ліжко , бабусин двір, тощо . Коли виникне тривога , попросіть заплющити очі та уявляти себе в цьому місці .
Сьогодні ми часто чуємо звук сирени ,який є неприємним як для дорослих, так і для дітей, також він іноді супроводжується метушнею та панікою. Щоб знизити напругу, пропоную, коли є більш- менш спокійний момент без повітряної тривоги , на звук сирени вигадати якесь словосполучення , яке ви могли б повторювати при звуці реальної сирени . Наприклад , «Ховаааймося швидше , чи йоооой скільки можна ?..» Цим ви трохи знівелюєте стрес. Та в жодному разі не ігноруйте звуки сповіщення повітряної тривоги .
Також раджу батькам попросити дитину намалювати свій світ у перші дні після перемоги або ж створити листівку для військових . Поясніть дітям, що кожна думка є матеріальною. Коли ми усвідомлюємо цілі, промальовуємо їх, ми стаємо на крок ближчими до їхнього здійснення. Коли зайняті наші руки, наше тіло переробляє гормон стресу. Пам’ятайте :якщо дитина не розповідає про свої страхи , це не означає, що їх немає. Придивляйтесь до її емоцій та поведінки .Та дозвольте нагадати , що якісно піклуватися про дитину ми можемо тільки, коли самі перебуваємо в стабільному психо-емоційному стані , тож у першу чергу подбайте про себе. Внутрішній спокій – це те ,чого ми потребуємо найдужче
Оберігаємо себе та свою цілісність
