Слово Лесi Украiнки стало «безжалісним мечем», що карає ворогів нашого народу і понині, нагадуючи: «О сором мовчки гинути й страждати, як маємо в руках хоч заржавілий меч». Вона кликала «без надії таки сподіватись» і стала сьогодні для кожного з нас яскравою зіркою, що освічує тернистий шлях до Перемоги. Ii проникливий голос і понині западає глибоко в душу: «Нехай же ми раби, невільники продажні без сорому, без честі, хай же й так! А хто ж були ті вояки одважні, що їх зібрав під прапор свій Спартак?». Вона навчає нас «сміятися крізь сльози” і “серед лиха співати пісні». Лесиними ж словами сьогодні промовляють вуста кожного з нас: «До тебе, Україно, моя бездольная мати, струна моя перша озветься». Крізь роки Украiнка промовляє до нас словами Мавки, героїні невмирущої «Лісової пісні»: «…Ні! Я жива, я буду вічно жити!.. Я в серці маю те, що не вмирає!..»
ЛЕСЮ, ТВОЄ МУДРЕ СЛОВО СВІТИТЬ НАМ З ВІЧНОСТІ ДОСВІТНІМИ ВОГНЯМИ! ВОНО ЗАЧАРОВУЄ, ЛІКУЄ І ЗАКЛИКАЄ ЛЮБИТИ УКРАЇНУ ПОНАД УСЕ!!!
